Обычно на концертах исполняю в формате песни, без сопровождения.
Кувала зозуля, не чула вона,
Що дуже десь близько блукає війна.
Що гинуть солдати в червоній траві,
Рахуючи, скілки лишилось в житті.
Питають солдати, зозуля тебе:
"Як рідна матуся там бідна живе?"
І скільки їм років лишилось прожить,
Кувала зозуля, тепер вже мовчить.
Чому ти зозуле, тепер не куєшь?
Даремно, солдате, ти відповідь ждешь.
Зозуля не винна, бо знає вона,
Що мало лишила солдату війна.
1994
© Copyright: Мария Ярославская, 2001
Свидетельство о публикации №101090200365